Патріотизм і духовність – це те, що об’єднує учнів у суспільстві, те, що пов’язує нинішнє покоління з попередніми. Це історія людства, це основа, фундамент історичної естафети, що єднає день вчорашній, сьогоднішній та завтрашній. Не випадковим є визначення патріотизму та духовності в сучасній історії, соціології, філософії та публіцистиці як об’єднуючого начала суспільства, яке виявляється в моральних цінностях і традиціях, сконцентрованих, як правило, у релігійних традиціях, у науці та мистецтві, у культурі, менталітеті. Усі ці складові матеріального та духовного світу людини та суспільства пов’язані між собою, вони є проекцією на певні сторони життя людини. Так, поняття менталітету є вельми об’ємним і включає в себе світогляд, стереотипи, погляди, оцінки, цінності, норми поведінки й моралі, умонастрою, приналежність до певної релігійної традиції та чимало інших нюансів, що характеризують ту чи іншу групу людей.Такий підхід у роботі дозволяє забезпечити виконання чинного Закону України «Про загальну середню освіту» (зі змінами), де передбачено «…визначення предметної спрямованості змісту загальної середньої освіти, її змістовного наповнення і форм реалізації на кожному ступені загальної середньої освіти…, вибір і використання освітніх програм, навчальних курсів…до складової змісту загальної середньої освіти…».Запорукою вдалої реалізації принципів індивідуалізації та диференціації навчання учнів-патріотів дозволяє забезпечити якісне виконання завдань навчально-виховного процесу.Формування учня-патріота передбачає навчання його багато культурності.Формування патріотичних почуттів учнів 5-х–11-х класів передбачає інтеграцію навчального матеріалу з основ наук (з історії України, історії рідного краю, всесвітньої історії, культури, філософії, геральдики, релігії тощо).Навчання учнів на уроках повинно здійснюватися відповідно до компетентнісного підходу, особистісної орієнтації та з урахуванням особистої освітньої траєкторії учня, «…національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення… морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу».Така робота сприятиме постійному вдосконаленню змісту історичної освіти, якісній організації навчально-виховного процесу з метою розвитку власної педагогічної майстерності як системи педагогічних компетентностей, зміцненню зв’язків педагогічної освіти з фундаментальною і прикладною науками, допомагати збереженню національних традицій і загальнолюдських споконвічних цінностей.